Ukrainian

Копія мого листа на лист розсилки ветеранів AIESEC Ukraine

Вітання,

Це справді цікава дискусія. Власне через такі дискусії і можна дізнатись більше про події, про які не особливо (або не дуже точно) говорять в ЗМІ, навіть в електронних. Саме таки дискусії дозволяють зясувати власну позицію.

Дякуючи Петрові, можемо дізнатись про події буквально перед тим, як про це оголосили на прес конференції і як це розповіли на www.bbcnews.com. Дякуючи Сергієві, мої стереотипи про надуті/награні/зфальцифіковані рейтинги Януковича значно похитнулись, оскільки є люди, які за власним вибором надають йому перевагу.

Це дозволило мені задуматись над цікавим фактом - чому рейтинги Ю такі велики саме на Заході? Можливо для багатьох з вас буде новиною, що за кордоном на заробітках працює 7 млн українців (офіційна оцінка міністерства праці), переважна більшість - з Західної України і переважна більшість працює в Іспанії/Італії/Португалії/Греції. (Заробітчане з Сходу Україну надають перевагу Москві та Сибіру.). Люди можуть на власні очі побачити, як МОЖНА жити і що є у нас за часів Кучмізму. Можливо саме через можливість ПОРІВНЯННЯ Захід стоїть за Ю. Можливо потрібно частіше посилати людей зі Сходу на Захід, щоб подивитися і ПОРІВНЯТИ. Все можливо і в Україні, але потрібні умови, потрібна зміна системи. Скільки продуктивного часу втрачається на дурні перевірки, вибивання дозволів, шукання "дахів" і т.д.

З іншого боку, я зіштовхнувся з цікавим проявом короткозорості, коли я звернувся в штаб НУ з питанням як українці за кордоном можуть допомоготи в кампанії Ю. На власному досвіді знайомий з прийомами інтенсивної Інтернет кампанії, що ведеться зараз в Штатах. Я думав, можливо дати внесок на кампанію, робити якісь матеріали, щось робити для заробітчан тут в Бельгії (а їх є купа, тут навіть є українська церква) ... Зясувалось в НУ за звязки з іншими країнами відповідає Оксана Білозір. Хммм. Співачка вона і є співачка і про ніякі онлайн технології не йдеться. Стикнувся з українцем, що поїхав вчитись в Штати і так само намагався (безрезультатно) зробити сайт www.razom.org.ua більш інформативним ... Так що на цій стороні барикад теж є де розвиватись ...

Дякую, якщо дочитали мої нічні роздуми ...
Ясного вам майбутнього!
Володя

Наївність перебування за кордоном.

Коли ти далеко від дому, коли дивишся на високі темпи зростання економіки, на зростання балансів компаній, здається - ти багато чого пропускаєш, що все відбувається без тебе. Проте достатньо часом просто придивитися на те, що САМЕ відбувається і як САМЕ зростає економіка, це трохи і, головне, миттєво, приземляє. Щойно продивлявся новини і почав, як завжди, блукати нетрями Інтернету. Знайшов отаку фотографію на сайті Харківської міськдержадміністрації - див. першу на сторінці.

Який маразм, який совок ... І це, в принципі, моя країна. Чесно кажучи, не хочу такої країни. Це не моя країна. До побачення.

Umom Rosiju ne ponjat - a potim kazhut my mozhemo sami vse zrobyty, ne treab nam Evropy. Poky idiotizm ne vykorinjat, nichogo ne zminytsia, ne v Rosjij i ne v Ukrajini
Немецкие СМИ: Аэропорт Беслана может быть захвачен террористами

Зовсім так і непогано, - виявляється запускаємо нову програму космічних досліджень - Украина запустит в космос многоразовый "Клипер"

Безподобна стаття - Для тих, хто приїжджає до Львова з інших міст України (Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя), Місто Лева є насамперед іншою Україною. Кращою чи гіршою, але таки іншою, альтернативною візією держави. Місце, де ми стаємо такими, якими хотіли би бути самі й якими хотіли би бачити інших. Тверезими, приязними, стриманими в жестах і манерах, сповненими власної гідності, любові та поваги до довколишнього світу. Це маленький провулок між каплицею Боїмів і Катедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії.

Варварство.
Я був в Беслані, дуже дуже давно, коли моя мама забирала мого батька, свого чоловіка, назад до України. Батько був хворий, це був військовий літак. Памятаю, ми не могли взлетіти з війського аердрому в Беслані через погані погодні умови. липень 1988. Лише з другого разу ми вилетіли звітдам, - це був останній раз я бачив Кавказ. Перед тим я бачив всі ті палати в шпиталі в Орджонікідзе, нині Владікавказі, що показують по телебаченню, або які зявляються в Інтернеті. Тоді були найжахливіші дні мого життя. Зараз сотні людей проходять через це саме.
Мого батька забрала невиліковна хвороба, а що забрало цих невинних дітей, батьків, вчителів? Варварство, політика, тероризм, бездіяльність, байдужість, хабарність, обмеженість, безвихідь. Це жахливо, це нижче рівня людьської гідності. Десь прочитав, що в Беслані всі - заручники, - заручники бідності. Варварство.

Було просто супер - Ленчік Вербицька та Оксана Смолійчук приїхали в гості на вихідні. Нарешті подивився трохи Брюсель, побачив ті місця на які абсолютно не звертаєш уваги, або просто немає часу на них дивитися .



В неділю ми вийли до Базіліки, яка тут буквально коло мене, трохи вижче піднятись по вулиці, але де я ще жодного разу не був (аж соромно, як пишу). Цікава церква, 5-та найбільша в світі, але безперчно дається взнаки, що її будували у важки часи. Всередині майже немає орнаментів, просто величезна церква, на яку цікавіше двитися ззовні. Добре, що нрав орган, акустика звичайно в Базиліці безподобна. Довідались, що буквально пару днів перед тим там виступав Володимир Кошуба, органіст зі Львова. Наступного раз утреба таки дивитися, що відбувається в місті.

Потім ми дружно поїхали дивитися на Атоміум, а звідтам пішки пішли до королівського палацу в Лаекені. Супер, особливо парк навпроти! До речі, саме там Наполеон оголосив вінй Російській Імперії в 1812.

Звичайно, ще була судота з походом по основних туристичних атракціях Брюселя, дві вечірки підряд в пятницю та суботу .. Супер, вихідні пройшли не даремно.